Ніс у немовляти — ніжний і дуже вразливий. Найпоширеніша помилка батьків — намагатися “вичистити все ідеально”. Насправді здоровий носик не потребує щоденного глибокого чищення. Важливо знати, коли втручатися, а коли краще не чіпати взагалі.
Для базового догляду зазвичай достатньо мінімального набору з категорії термометри та аспіратори.
Коли ніс НЕ потрібно чистити
- дитина дихає вільно;
- немає проблем із годуванням;
- немає густих виділень;
- є лише легке “хрюкання” без дискомфорту.
Важливо: легкі звуки при диханні — це часто норма для немовлят і не означають, що ніс “забитий”.
Коли очищення справді потрібне
- дитині важко дихати носом;
- погано смокче груди або пляшечку;
- порушений сон через закладеність;
- видно скупчення слизу біля входу в ніздрі.
Найбезпечніший спосіб очищення носа
Крок 1: зволоження
Закапайте в кожну ніздрю фізрозчин або сольові краплі (по 1–2 краплі). Це розм’якшує слиз і захищає слизову від травм.
Крок 2: пауза
Зачекайте 30–60 секунд. Не поспішайте — саме ця пауза зменшує ризик пошкодження.
Крок 3: аспіратор (за потреби)
Акуратно приберіть слиз аспіратором, не засовуючи наконечник глибоко. Рухи мають бути повільні й короткі.
Якщо аспіратор використовується часто — обирайте якісні моделі з м’якими насадками з розділу термометри та аспіратори.
Чого категорично НЕ можна робити
- чистити ніс ватними паличками;
- закапувати грудне молоко;
- чистити “на всяк випадок” кілька разів на день;
- використовувати сильний тиск;
- засовувати серветки, ватки, марлю в ніздрі.
Як часто можна чистити ніс
- 1–2 рази на день — максимум, і тільки за потреби;
- при нежиті — за рекомендацією лікаря;
- якщо слизова суха — краще зволожити повітря, а не “чистити”.
Типові помилки батьків
- плутати нормальні звуки дихання з нежитем;
- чистити ніс одразу перед сном без зволоження;
- використовувати “народні методи”;
- намагатися повністю прибрати слиз — це неможливо і не потрібно.
Про інші поширені помилки добре написано тут: що не потрібно купувати для догляду за дитиною.
Коли обов’язково звернутися до лікаря
- закладеність не минає кілька днів;
- дитина відмовляється від їжі;
- є температура;
- виділення густі, зелені або з неприємним запахом;
- є хрипи або утруднене дихання.
